|
Від першої особи
Першим під адміністративні «ножиці» потрапив уряд та центральні органи виконавчої влади.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Наш сьогоднішній гість Микола Катеринчук, народний депутат України, член фракції НУНС, лідер Європейської партії України. Сьогодні будемо говорити про старт адмінреформи, економічні наслідки Податкового кодексу, ймовірність проведення парламентських виборів у 2011 році. В ніч на 10 грудня Президент України, Віктор Янукович офіційно дав старт адмінстративній реформі. Першим під адміністративні «ножиці» потрапив уряд та центральні органи виконавчої влади. Офіційна позиція президента та його команди адмінреформи - підвищити ефективність держапарату за рахунок скорочення кадрів з одночасним підвищенням професіоналізму у тих, хто залишився, оптимізація держфінансів і посилення боротьби з корупцією. Цілі високі. Критики влади одразу заговорили про те, що від зміни складових у владі сили ефективності не змінюються, але пане Миколо, чи стане держуправління більш ефективне?
Микола КАТЕРИНЧУК: Ні, не стане. Покищо всі рішення приймаються в одному кабінеті. Це обумовлено проведеною конституційною реформою. Де ми із парламентсько-президентської республіки перейшли в президентсько-парламентську. Це означає, що кабінет президента став основним джерелом всіх рішень. Я не знаю країни, де б в одному кабінеті були всі розумні люди. Цце означає, що Кабінет Міністрів стає органом виключно виконавчої дисципліни того, що пропонує президент. На прикладі Податкового кодексу ми бачимо, як це неефективно працює.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Всі завжди говорили про скорочення держапарату, що це має бути ефективним кроком. Всі намагалися. Пригадаймо, 11 років тому і Леонід Кучма намагався провести таку адмінреферму. Щоправда тоді держапарат почав втручатися. Так само Віктор Ющенко намагався. Можливо цього разу вийде. Адже ефект від адмінреформи обіцяють, що буде видно через рік. Наступним кроком будуть місцеві адміністрації.
Микола КАТЕРИНЧУК: Якщо підходити серйозно до адміністративної реформи, то вона повинна бути адміністративно-теріторіальною, тому що скорочення апарату уряду чи адміністрації президента, про що не йдеться доречі, то це тільки перший крок. Намагання в умовах кризи всеж таки виконати вимоги МВФ щодо скорочення видатків. В вимозі МВФ щодо кредитування дефіциту бюджету України саме було зазначено, що Україна повинна скоротити свої видатки. Видатки в нас надмірні. Тому цілком природньо, що почали з уряду. Зараз буде менше міністрів, чиновників на 30-35%, але подивимось що буде через рік. Тому що завжди коли починають скорочувати, то потім стає більше чомусь. Тому що всі пояснюють, що питання державного управління потребує чітких механізмів, це люди і не всі все встигають. А в умовах проведення зразу чотирьох реформ: бюджетної, податкової, пенсійної і комунальної.. Це означає, що їх комусь треба обслуговувати. Я не думаю, що замикаючись в органах державного управління, проводити ці реформи можливо. Ще треба підтримати фахове середовище, професіональні спілки, громадські організації, які були включені в цей процес. Покищо у нас все йде в закритому режимі. Я впевнений, що цей процес, який ми не бачили у питаннях бюджетної резолюції, де ми не знаємо макропоказники сьогодні, буде так само формально розглянутий в парламенті, буде проголосований, а далі життя покаже, хто правий, як було з Податковим кодексом.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Ви говорите, що на вимогу МВФ потрібно урізати видатки бюджету. З іншого боку, скорочення чиновників передбачає певні витрати. Великі витрати, але на думку Володимира Литвина, адміністративна реформа цього варта. Йшлось приблизно про 1 млрд. грн.
Микола КАТЕРИНЧУК: Я думаю, це оправдана сума. В майбутньому ми будемо мати зиск, якщо перейдемо від адміністративної реформи до адміністративно-територіальної реформи. Тому що питання цільового використання бюджетних грошей – це є питання життя територій. Якщо ми зробили перший крок і змінили кількість чиновників, це добре, адже менше буде хабарів. Наступними будуть медична, освітня реформи. І все це пов’язано напряму з використанням бюджетних коштів.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Якщо зменшується кількість чиновників, відтак зменшується кількість людей, які вирішують питання. Влада концентрується в одних руках. Чи не зросте якраз навпаки пропорційно величина хабарів та їх кількість?
Микола КАТЕРИНЧУК: Від кількості чиновників величина хабарів не залежить. Я думаю, що лише одна людина вирішує і ставить свій підпис залежно від ціни питання. Ціна питання, скоріш за все, залишиться незмінною.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Якщо говорити про політичні особливості адмінреформи з огляду на кадрові перестановки і перерозподіл повноважень між міністерствами, ви виокремили якісь особливості чи ні?
Микола КАТЕРИНЧУК: Ніяких особливостей. Деякі моменти щодо структурних речей абсолютно зрозумілі та логічні.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Ви вважаєте, що ця адмінреформа є абсолютно неполітичною з огляду на те, хто та які посади обійняв?
Микола КАТЕРИНЧУК: Це - цілком політика. Президенту треба було задовольнити донецький клан, частково – «хотєлок», які є в парламенті: Литвина, комуністів. Там якісь компроміси вже існують. Декого вже і «прокинули», в зв’язку з тим, що ми перейшли від парламентсько-президентської республіки до президнсько-парламентської. Дехто вже свої функції виконав, як наприклад, Литвин. Тому ці процеси, з одного боку, достатньо нові для України, а з іншого боку, «як вони не сядуть, все рівно краще грати не зможуть». Тому що немає самого розуміння того, чого потребує суспільство. Якщо подивитися зараз уряд Азарова, зрозуміло, що за все відповідає Азаров. Відтак, яка різниця, що там за міністри та за які напрямки вони відповідають. Все одно Азаров задає певний тон, глибину і швидкість виконання тих чи інших речей. Він впливає на фінансування цих речей. І щось буде в пріоритеті, а щось – ні. Прийнамні, якщо б сказали, що нова економічна модель для України дозволяє вийти з кризи та розробити початок інноваційного розвитку економіки, а в адмінреформі ми б побачили принципи для досягнення цієї мети. Цього немає. Ми якось, кудись ідемо та виконуємо функції та вимоги тих, хто нам дає гроші, щоб ми не обвалили бюджетну сферу.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Давайте поговоримо про нове податкове законодавство, яке вступить в силу вже з 1-го січня. Як воно вплине на роботу бузнесу в Україні?
Микола КАТЕРИНЧУК: Негативно, і це навіть відображено в бюджетному процесі. Є очікування зменшення надхожень до бюджету на 10%. Зараз Азаров заклав 38 млрд, які в нього є на рахунку в казначействі. Це ті гроші, які були запозичені, біля 6 млрд було запозичено в цьому році. Ці гроші є на рахунку. Ці гроші - ніби страхування Азарова. Якщо перші три місяці не буде надходжень до бюджету. В цьому він абсолютно правий. Тому що написали абракадабру, назвали податкова реформа. Зараз люди починають читати. Новий рік бухгалтери зустрінуть саме за податковим кодексом. Податківці і суддя так само. Розібратися два-три місяці замало. Зараз буде створюватися практика як це буде примінятися, окремі норми. Це означає, що бізнес буде достатньо зосереджений на тому щоб не наробити помилок. Кожна помилка це штрафи, пеня та інше. Ми думаємо, що перші три місяці люди не будуть працювати, а будуть вивчати все те, що пропонує сьогодні уряд. Всі будуть вичікувати.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Зокрема, в цьому допоможе державна податкова служба. Вона створить консультаційні центри для роз’яснення норм Податкового кодексу, які працюватимуть і у вихідні, і вдень, і вночі.
Микола КАТЕРИНЧУК: В Податковому кодексі в другому розділі записано, що рекомендація або роз’яснення державної податкової служби не мають нормативного характеру. Це означає що це папірці - це поради податківців як треба виконувати закон. Якщо по цим порадам будеш діяти, а хтось інший скаже, що це не правильно, то відповідати податкова служба за це не буде. Тому довіряти цим порадам дуже легковажно. На них відстоювати юридично свою позицію прав і інтересів у суді не зможеш. Такий недолік у консультитаційних центрів. Я думаю, що треба просто викласти певні офіційні коментарії, а ще краще щоб це зробив сам суд, який прочитав закон і сказали, що наша практика по цьому Податковому кодексу буде ось така. Тоді всім буде зрозуміло. Це мають зробити через пленуми Верховного суду, який дав би певні рекомендації для виконання судів інших інстанцій, які б сказали що ось такі норми ми так читаємо, так бачимо і такі будуть рішення. Державна податкова служба не може їх собою підмінити. Жодної відповідальності за рекомендації і консультації вона не несе. Навіть якщо взяти аудиторські і юридичні компанії, які дають консультації, то вони хоть відповідають оплатою клієнтів за їх роботу, або якщо будуть проблеми то до них будуть звертатися. Тому це абсолютно не спрацює і ми будемо бачити ще багато податкових процесів, і ми будемо повертатися до Податкового кодексу щомісяця і вносити зміни в нього постійно.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Зміни будуть вноситися на краще чи навпаки?
Микола КАТЕРИНЧУК: Те, що буде робити опозиція і Європейська партія України, то це зрозуміло, що у нас є свій Податковий кодекс і ми будемо намагатися, щоб все краще, що є у нашому кодексі, з’явилося там. Ми будемо наполегливо це пропонувати. Добре, що є комітет Акімова, який реагує на такі речі. Окремі статті по адмініструванню з тим Податковим кодексом, який був написаний нами разом з підприємцями, нажаль не був проголосований.
Світлана ОРЛОВСЬКА: На широкий загал зрозуміло, що «спрощенці» залишаються працювати за старою схемою.
Микола КАТЕРИНЧУК: Не зовсім. Я би сказав «спрощенцям» заспокоюватися нема чого. У них забрали можливість відносити на валові затрати роботи і послуги, які вони можуть надавати або виконувати з тими, хто на загальній системі податкування. Створили таке собі економічне гетто, де спрощенці можуть торгувати тільки між собою. Їх не допустять до тендеру. Головне - нема закону. Система почне діяти по Указу Президента 1998 року. А далі за два місяці обіцяють закон. На цей закон і треба звертати увагу спрощенцям. Там будуть сюрпризи. Чи відмовились від касових апаратів, від інших питань, чи буде збережений цей компроміс, ця домовленість з підприємцями на майдані, ми побачимо.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Чи погоджуєтесь Ви з Ксенію Ляпіною. Вона пророкує проблеми і великому бізнесу. Вона гадає, що нове Податкове законодавство може негативно вплинути на роботу великого бізнесу. Зокрема для великих платників податків буде створено окремий податковий підрозділ.
Микола КАТЕРИНЧУК: Крупні платники податків вже і так користуються особливою увагою державної податкової служби. Там є підрозділ обслуговування великих платників податків. Ці норми були перекладені в Податковий кодекс. Я думаю, що як була прискіплива увага до них, так і буде. І на підприємства бюджетоутворюючий тиск не зменшиться. Чи зміняться підходи – зміняться. Сьогодні через вето, і це було в нашому Податковому кодексі, перевірки . Спочатку попереджаєш, потім заходиш, просиш документи, якщо їх перелік сумнівний, то можеш відмовити. Податкова має звернутися до суду, щоб отримати інший документ. В принципі сьогодні підприємиць став більше захіщений, але в деяких моментах. Тому що адміністративний арешт залишився, податкова застава залишилась. З Ляпіною погодитися можна тільки в одному, що кращого бізнес клімату в країні не стало з прийнятям Податкового кодексу. А він міг би стати краще. Для цього були підстави і були написані документи, 700 поправок опозиції і вимоги людей на майдані. Там же не тільки була спрощена система опадаткування, а й гасло «Геть руки податківців від підприємств». Всі ці побори просто замучили. В умовах кризи ці питання загострюються.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Тобто епопея з Податковим кодексом не завершена? Зоврема, чому ми підняли тему ймовірності виборів у березні 2011 році, Київський апеляційний адміністративний суд зобов’язав суд - першу інстанцію, окружний адміністративний суд столиці, розглянути позов народного депутата України Миколи Катеринчука про визнання протиправної бездіяльності центра виборчкому щодо ухилення від оголошення про початок виборчого процесу чергових виборів народних депутатів 27 березня 2011 року. Пан Микола, Ви вірите у те, що суд скаже, що ЦВК не права і парламентським виборам у 2011 року бути.
Микола КАТЕРИНЧУК: Відповідь не буде простою. 23 листопада центральна виборча комісія мала оголосити початок виборчої компанії в парламент. Цього не сталося і 27 березня вибори не відбуваються у звязку з тим, що єдиний орган який може оголосити вибори - це центральна виборча комісія згідно із Конституції. Які підстави були у центральної виборчої комісії цього не робити? Жодних юридичних підстав. Підприємці, які вийшли на майдан, мали три вимоги: перше, вето, друге, відставка Азарова, Тігіпко, Бродського, третє, дочасні або чергові вибори у парламент. Так як вони вважають, що праламент не виконав своєї функції і своїм кнопкодавством просто пропустив це. Якщо б люди не вийшли на майдан, то Президент напевно і не скористався своїм правом вето. Це цілком справедливі вимоги, і відповідно цих вимог Європейська партія зреагувала, і ми подали відповідний позов. У першій інстанції нам відмовили, ми подали апеляцію. Зараз цю апеляцію задовільнили. Але задовільнили дуже цікаво. Апеляційний суд визнав бездіяльність ЦВК, але дав чіткі інструкції у своєму рішенні як має перша інстанція, де буде розглядатися питання по суді, Катеринчуку відмовити. Тобто вони не збираються проводити вибори 27 березня 2011 року. Вони хочуть відмовити і сказати що ЦВК була права. Я дивився ту аргументацію, вона не витримує жодної критики. Я її вивешу на сайті обов’язково, щоб юристи та ті, хто цікавиться, просто почитали це. Там таке написали, що я впевнений, що це рішення писалося не в суді, а в центральній виборчій комісії. Навіть граматичні помилки, які там є, я знаю освідчених людей, які їх допускають постійно.
Світлана ОРЛОВСЬКА: Що будете робити далі? Чи поставите на цьому крапку?
Микола КАТЕРИНЧУК: Ні, ми будемо битися в першій інстанції. Вона нам відмовить. Ми підемо ще раз в апеляцію і будемо продовжувати цей процес. Я думаю, що цей процес так просто не закінчиться. За нами ще йде партія Батьківщина зі своїми юристами, вони подали у Вищий адміністративний суд цей позов, їм так само відмовили. Я думаю, що ми так можемо дійти до Європейського суду прав людини, хоча він розглядає питання, пов’язані з виборчими справами. Але все ж таки тут є порушення Конституції і порушено право громадян на обрання влади. Я думаю, тут є підстави. І ми будемо ще про це думати.
Світлана ОРЛОВСЬКА: У затвердженому Кабміном бюджеті на 2011 рік грошей на вибори нема. Більше того, голова Верховної Ради Володимир Литвин виключає можливість внесення до держбюджету такої статті витрат. Якщо ми припустимо, що все ж таки будуть вибори у 2011 році, який тоді алгоритм дій?
Микола КАТЕРИНЧУК: Так вони можуть бути. Якщо не буде 300 голосів на друге голосування, то тоді підстав взагалі ніяких немає, їх не оголошувати. Це узурпація влади. Це усунення громадян України від можливості формувати владу, впливати, обирати і переобирати владу.
10 декабря 2010, 19:33
|
 |
|
| Другие материалы этого раздела: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
