|
Александр Викторов: Мы протестируем нашу власть на «европейскость»
2008-й рік для волинських активістів Європейської партії України розпочинається з інтриги. Відразу по завершенні різдвяних свят до Луцька прибувають політтехнологи, що спеціалізуються на місцевих виборах. Протягом двох тижнів вони тестуватимуть волинських владців на «європейськість», озброївши волинян результатами своїх досліджень. Інтриги додає й те, що політично визначився один із фаворитів минулорічних виборів мера Луцька Володимир Литвинюк, котрий тепер є першим заступником голови обласної організації Європейської партії України. Про це та інше – розмова з лідером цієї партії нa Волині Олександром Вікторовим.
– Олександре Олександровичу, така інтрига дійсно варта інформаційного приводу. Чи можна детальніше: хто до вас приїжджає і для чого?
– Не секрет, що мета кожної партії – узяти владу в свої руки. Європейська партія України усвідомлює, що зробити це можна лише через вибори. Але прагнути влади заради влади – це якесь збочення. Влада потрібна для реалізації тієї чи іншої мети і завдань. І довірити її ми можемо лише тим, хто має відповідні знання, вміння та досвід, а головне – готовий нести відповідальність за це перед громадою. Відразу після позачергових виборів до Верховної Ради 30 вересня ми зайнялися вивченням можливих претендентів на виборні посади в місцеві органи влади. Нам вдалося зібрати значний матеріал, який стане предметом ґрунтовного аналізу…
– Саме цей матеріал і аналізуватимуть столичні політтехнологи?
– По-перше, не лише столичні, не хотів би применшувати їхньої значимості. А по-друге, наші гості проведуть низку власних досліджень за сучасними методиками, і лише після цього ми звіримо результати, глянемо, які чинники слід враховувати як місцевий чи регіональний фактор. А вже потім для нас підготують конкретні рекомендації щодо кандидатур на ті чи інші посади.
– І все-таки, хто з фахівців приїде, який у них досвід? І чиї конкретно дії вони аналізуватимуть – міських голів?
– Не буду розкривати карти. Але, думаю, навряд чи в когось є сумніви щодо серйозності намірів лідера Європейської партії України, народного депутата Миколи Катеринчука. Можу запевнити, що приїдуть люди серйозні, які спеціалізуються саме на виборах мерів міст і мають успішний досвід проведення таких виборчих кампаній не лише в Україні, а й за кордоном. Зараз ми вивчаємо коло можливих претендентів, налаштовуємо їх на те, що вони повинні вже зараз працювати над своїм обранням. Ми ознайомимо наших гостей із ними, спільно проаналізуємо їхні європейські якості, аби з’ясувати, кого наша партія могла б підтримати на посади міських голів.
– На виборах Луцького міського голови будете підтримувати свого колегу Володимира Литвинюка?
– Якщо ви зауважили, то я сказав: підтримати. Тобто, не обов’язково ми їх висуватимемо, і не обов’язково членів нашої партії… Стосовно Володимира Феодосійовича, то, без сумніву, його ресурс буде задіяний незалежно ні від чого. Ми свідомі того, що своєю участю у виборчій кампанії Володимир Литвинюк може значно вплинути на її результат. Із іншого боку, посада в партії не гарантує, але й не виключає його підтримки. Ми, принаймні, домовилися, що остаточні рішення в подальшому ході передвиборної кампанії прийматимемо спільно. Тому й кажу, що питання про нашу підтримку якоїсь кандидатури або висування своєї – відкрите.
– Чи не означає така відповідь, що ви самі плануєте балотуватися на виборах мера Луцька?
– Особисто я балотуватися не збираюся. Хоча це моє особисте бачення, а кінцеве рішення, звісно ж, прийматиметься колективно. Взагалі, ситуація з майбутніми виборами міського голови в обласному центрі, я переконаний, буде найскладнішою, порівняно з іншими містами обласного значення. Прогнозую, що кількість кандидатів буде, щонайменше, на третину більшою, ніж у 2006 році. Вони поділятимуться на команду чинного міського голови, найбільш рейтингового основного суперника, двох-трьох потужних, відносно незалежних кандидатів-самовисуванців, ряду «технічних» кандидатів, так званих «заробітчан» і, звісно ж, «клоунів»…
– Цікаво-цікаво…
– Тож я й кажу, що може бути досить цікаво. Принаймні, цікавіше, ніж у попередні рази. До того ж, якщо новий губернатор міцно утвердиться на волинському престолі до наступних місцевих виборів, матиме високий рейтинг, що ґрунтуватиметься на конкретних справах, він теж матиме цілком реальні шанси провести в мери свою людину. Але не будь-кого. Я добре пам’ятаю його позицію під час декількох минулих кампаній на посаду міського голови обласного центру. І ще раз наголошу: такий шанс він має.
– Можете назвати прізвище?
– Прізвищ не називатиму, бо людині просто не дадуть працювати. Але зауважу, що це – близька до нього людина, в якої є достатньо плюсів, які могли б лягти в основу дуже доброї, виграшної стратегії. Хоча в цій ситуації багато чого, в тому числі й для чинного мера, залежатиме від роботи коаліції та нового Уряду. Звичайно, не можна скидати з рахунку і екс-голову ОДА Володимира Бондаря, якщо він виявить таке бажання. За певних умов і Антон Кривицький може претендувати. Не варто списувати й так званий ефект київського мера Черновецького, за методикою якого дехто в Луцьку вже працює. Це може бути надто серйозно, і в нас цілком спроможний перемогти кандидат, не приналежний до впливової помаранчевої сили. Думаю, що проблеми з переобранням на другий термін матиме і мер Ковеля.
– Давайте все ж від натяків перейдемо до конкретики. З Луцьком усе зрозуміло – обласний центр. А які проблеми у мерів Ковеля, Нововолинська, Володимира-Волинського…
– Ковель – доволі радикальне місто. Згадайте останні виборчі баталії. Практично жодного разу там не вигравав один і той же претендент на мера, хоча вони й балотувались у статусі міського голови і нібито мали певний запас електоральної підтримки. А нинішній мер Ковеля, скажу відверто, навряд чи може похвалитися таким запасом. А щодо мерів Нововолинська та Володимира-Волинського, то, за нашими прогнозами, якщо вони й надалі проводитимуть таку ж політику, як досі, їм на цих посадах ніщо не загрожує, запас електоральної підтримки у них доволі міцний. Я був у цих містах, розмовляв із колишніми кандидатами на посади голів. Там настільки все узурповано, практично відсутні опозиційні ЗМІ, що перемогти чинних мерів буде вкрай важко. Хоча з часом усе може бути, в принципі, навіть один рік може кардинально змінити ситуацію. Багато чого в цьому плані, залежатиме насамперед від позиції БЮТ.
– На вашу думку, коли слід очікувати виборів до місцевих рад?
– Ще одні позачергові вибори для України – це вже занадто. Можливо, для Європейської партії позачергові вибори до місцевих рад були б і вигідні, але думаю, що в головах наших політиків переможе здоровий глузд. Є чимало підстав вважати, що такі вибори відбудуться після президентських…
– Чим займатиметься ЄПУ на Волині протягом цього часу?
– Згідно з соціологічними опитуваннями, нашій області за Миколу Катеринчука на сьогодні готові віддати свій голос 8% виборців, іще 16% –швидше за все його підтримали б. Отже, в місцевих радах ми будемо представлені. Крім підбору кандидатів на ключові посади в місцевих органах влади, формування потенційних списків у обласну, міські та районні ради, проводитимемо розбудову партійних структур. Наш підхід до партійного будівництва відрізняється від багатьох інших політичних сил. Ми не будемо гнатися за чисельністю, позаяк переконалися, що цей фактор не впливає на перемогу партії у виборчій кампанії.
Крім того, через так званий людський фактор та демократичний статут значна кількість членів партії часто призводить до всіляких розколів, створення різних груп впливу, які конкурують поміж собою, чисельних конфліктів, рейдерства з боку інших партій та бізнесових груп, а також високопоставлених службовців – мерів і губернаторів, які в такий спосіб через підставних осіб хочуть керувати відразу декількома обласними організаціями різних політичних партій. Маємо такі прецеденти як на загальнодержавному рівні, так і в нашій області. Скажімо, з такими партіями, як «ПОРА», ДемПУ, УРП «Собор» тощо. Ці конфлікти тривають роками, а партії від цього лише втрачають підтримку виборців. Подібні спроби вже були і в нас. Зокрема, як нам повідомили на останньому засіданні Ради партії, у Київській обласній організації ЄПУ…
– А Вам не здається, що таким чином применшується значення людського фактора як пропагандистського елементу партії?
- Помилково приймати людей до партії лише з метою «перекриття» виборчих дільниць, на наш погляд, це – абсурд. Адже такі люди працюють переважно за гроші, отож, їх можна просто найняти на цей період, а до партії мають вступати свідомі та ідейно переконані люди. Тому в нас і немає спискового прийому. Місцеві осередки не повинні бути колгоспом, куди приймають усіх підряд, бо внаслідок такого бедламу деякі місцеві організації партій із офіційно протилежною ідеологією не піддаються автентичності. І через такі політичні махінації місцевих вождів не можна зрозуміти, чи це – опозиційна партія, чи провладна. Попри волання про захист інтересів народу там з’являються відверті кучмісти, які в такий спосіб знову приходять до влади і «додерибанюють» усе, що залишилося. В нашій області теж таке є.
– До речі, як оцінюєте роботу місцевої влади, її очільників?
– Здебільшого це – дерибан!
– Можете конкретно сказати, хто і що дерибанить?
– У мене немає жодних проблем із тим, щоб я щось не міг або боявся сказати. Хоча це тема для окремої розмови. Зараз ми якраз збираємо і узагальнюємо відповідні матеріали по конкретних місцевих радах та інших установах. Можливо, з цього приводу невдовзі ми з рядом громадських організацій проведемо спільну прес-конференцію у Києві, в одному з центральних інформагентств. Бо володіємо рядом документів, які безпосередньо свідчать про корупцію у сфері надання земельних ділянок, махінацій із комунальним майном, тендерами, бюджетом, будівництвом, водними об’єктами.
Я особисто допомагав звертатися до установ тим людям, права яких грубо порушуються. Втім для інших, більш наближених, за тих же умов питання вирішуються на їхню користь. Знаємо ми і справжню суть деяких широко розрекламованих домовленостей між нашими місцевими вождями. Про все це я добре поінформований. Особисто знаю багатьох депутатів різних рівнів і фракцій, після сесій ми спілкуємось, аналізуємо, які рішення були прийняті з того чи іншого питання, як вони обговорювались у комісіях тощо. Чиновники з адміністрацій і виконкомів теж розповідають багато цікавого.
– Вірю, але Ви не відповіли на моє пряме запитання…
– Якщо хочете побачити, хто, що і як дерибанить, пораджу: відвідуйте не тільки сесії, а й, для прикладу, засідання комісій місцевих рад. А ще дуже цікавими є засідання фракцій, де обговорюють усі ці питання. Але такі засідання в нас настільки демократичні, прозорі та відкриті, що Вас на них просто не пустять. Хоча їх варто було б транслювати в «прямому ефірі». Але тоді в нас, мабуть, відбуватиметься по два засідання: одне – на загал для показухи, а інше – на якому власне реально й вирішуватимуться питання…
В нашому краї насправді все чітко розділене за сферами впливу, держави фактично немає, керують клани. Існує навіть негласний розподіл, хто в якому районі «хазяйнує». Пересічна людина не має жодного захисту, бо ті, хто має захищати, паряться в одних саунах із корупціонерами, а правоохоронні органи з судами давно вже є такими собі комерційними структурами. На місцевому рівні це настільки «прозоро», що будь-які ініціативи залишаються паперотворчістю…
В цьому зв’язку показовою є вимога міністра МВС Юрія Луценка до начальників управлінь на місцях: «перестати цілуватися з бандитами!» Думаю, не викличе заперечення теза, що між помаранчевими та біло-блакитними олігархами й бандитами немає суттєвої різниці. Тож хотілося б вірити словам Юлії Тимошенко, що тепер не буде «своїх» корупціонерів і «чужих», і ми будемо їй допомагати, щоб цього поділу не було й на Волині.
– І яким же чином Ви їм збираєтеся допомагати?
– Насамперед тим, що піддаватимемо гласності відомі нам факти корупційних дій. Протягом декількох місяців ми перевіримо кожну місцеву раду, аж до сільської, щодо тих зловживань, про які нам зараз відомо, особливо щодо земельних питань, на що найбільше надходить скарг від громадян. У який спосіб ми це зробимо – залишу в секреті. Але, повірте, що після прес-конференції, на якій ми оприлюднимо зібрані факти, багато хто дуже здивується.
– Нещодавно на сторінках нашого інтернет-видання розгорілася дискусія, хто кого має контролювати: міськрада виконком чи навпаки?
– Та їх там усіх разом треба контролювати щодня, щогодини і щохвилини! Це мають робити в тому числі й громадянські інституції. А ще краще зробити за принципом російської програми «За стеклом», щоб кожна секунда «самозреченої» праці місцевих можновладців на користь громади була на видноті 24 години на добу.
– Ви ж – громадянська інституція, тож і контролюйте!
– Ми це й будемо робити, уже як помічники-консультанти народного депутата України Миколи Катеринчука. Відтепер відвідуватимемо засідання сесій, комісій місцевих рад, особливо бюджетних, земельних, комісій із приватизації, а також колегій ОДА та РДА. Не виключаю, що декому це не сподобається, бо звикли вирішувати питання у «своєму» колі. Раніше ми мали прецеденти, коли місцеві кучмісти давали вказівки охороні не пускати нас на такі засідання, навіть після пред’явлення посвідчень. Після цього інформуватимемо громадськість про порушення їх прав та зловживання у вузькому колі депутатів місцевих рад. Бо, на жаль, сьогодні політичні сили не відчувають відповідальності за неадекватні дії своїх представників у органах місцевого самоврядування.
– Ви шicть років віддали ВО «Батьківщина», з лав якого Вас незаслужено викреслили, бо не вгодили одному з місцевих партійних «вождів». Чи підтримуєте стосунки з колишніми однопартіцями?
– Як і має бути між нормальними людьми, – зустрічаємося, спілкуємося, п’ємо каву, обговорюємо останні події. З багатьма депутатами в радах різних рівнів ми досі товаришуємо. Хіба ж вони винні в самодурстві своїх вищестоящих ляльководів, які безпідставно повиключали з партії багатьох чесних і порядних людей, котрі мали авторитет, але й мали власну думку?
– Ви обмовилися, що новий губернатор може вдало зіграти на мерських перегонах. А як взагалі оцінюєте призначення Миколи Романюка?
– Загалом позитивно. Це виважена і толерантна людина, яка багато в чому відповідає типовому портрету керівника європейського зразка. Але йому буде однозначно важко. Фігура керівника області – перш за все політична. І хто б що не казав, відповідальність будь-якого губернатора найперше лежить у політичній площині. Йому можуть пробачити економічні невдачі, а з політичними – набагато складніше. Судячи з ситуації, яка склалась у державі, у 2008 році більш, аніж імовірна нова виборча кампанія в парламент. Вибори ж, як відомо, ніколи не завершуються, а отже, будь-який губернатор, який бажає працювати на своїй посаді і в 2009 році, повинен буде дати високий результат, якщо ця гіпотетична парламентська кампанія відбудеться.
Мені б не хотілося щось радити губернатору, але з деякими домовленостями треба мати, як кажуть, «муху в носі». Хоча, неконфліктність і миролюбність – непогані, навіть дуже хороші риси. Проблема в тому, що в політиці, як і бізнесі – друзів немає, і в білих рукавичках її не роблять. Я не універсалізую це правило, але політика, на жаль, – швидкоплинна, мінлива і зрадлива. Саме тому до влади мають прийти такі молоді, відповідальні політики, як Микола Катеринчук, Олесь Доній, Андрій Шевченко та Віктор Суслов, які не грають за цими неписаними законами. Переконаний, що років через п’ять-шість Катеринчук стане Прем’єр-міністром України, ну, а мені як лідеру обласної організації ЄПУ, мабуть, доведеться стати губернатором (сміється).
– А якби губернатором стали вже сьогодні, то що б найперше зробили?
– Тут, звичайно, можна говорити лише концептуально, бо для конкретики цього інтерв’ю не вистачить. Я прихильник радикальних і рішучих дій. Щоб виконати ті завдання, які стоять перед областю, які ставить Президент та й, зрештою, дати кращий результат на майбутніх парламентських чи президентських виборах, треба діяти наступально і в міру агресивно. Тільки так можна підвищити авторитет Президента та його політичної сили. Підкреслюю, що тут я не висловлююсь як представник Європейської партії, бо в нас із цього приводу є своя конкретна програма.
– Що значить «наступально і в міру агресивно»?
– Найперше, я би максимально «закрутив гайки» на управлінському механізмі. Сьогодні в мережі місцевих адміністрацій, у тому числі обласної, панує розхлябаність і безвідповідальність. Треба ставити на місце багатьох чиновників, звільняти таких і підбирати тих, хто хоче працювати. А працювати вони повинні цілодобово і під постійним пресингом. І перш за все, над вирішенням питань, із якими приходять прості люди. Місцеві чиновники мають достатньо ресурсів, окрім своєї посади і бюджету. Тож нехай залучають бізнесменів, звертаються до благодійних, релігійних організацій, ходять і просять допомогти найбіднішим, поділитися з ними. І саме так треба ставити сьогодні питання, оцінювати по тому, скільки звернень громадян вирішено позитивно.
Друге питання – кадрове. Треба повиганяти з посад усіх кучмістів, проти яких і боролись партії, що сформували демократичну коаліцію та Уряд. Ви подивіться, скільки сьогодні на не останніх посадах у області людей, із якими ми боролися! А хто сьогодні в депутатському корпусі? Треба шукати незаангажованих професіоналів. І такі люди є!
– Досить радикально, майже по-«свободівськи»…
– Не по-«свободівськи», а по-«європейськи». Третє. Для реалізації урядової програми та всіх досягнень в економічній сфері неминуче одне – ефективність правоохоронних органів. Якщо їх місцеві представники корумповані, бездіяльні, треба ініціювати зустрічі безпосередньо з першими особами цих відомств. Добиватися результату. І останнє. Для реалізації всього цього треба мати рішучість і відсутність конфлікту інтересів. Інших шляхів докорінної зміни ситуації в області не бачу.
– Чи пропонуватимете своїх людей у виконавчу владу? Чи пішли б у неї самі?
– А ми вже маємо в області таких людей, причому, на досить впливових посадах. І незабаром їх кількість збільшиться. Швидше за все, ми матимемо ще деяких своїх представників по лінії окремих держкомітетів економічного напрямку, а також у правоохоронних органах. Мною представлені відповідні пропозиції. Щодо моєї скромної персони, то від пропозицій державної служби мої очі не палають. Хоча я на сьогодні чітко уявляю собі, який обсяг роботи на державній службі міг би виконувати якісно. Сьогодні в мене є цілком конкретне завдання – розбудови партії в області. І ті команди, які вже підібрані практично в кожному місті і районі, вселяють оптимізм.
– Олександре, як Ви оцінюєте останні події в парламенті навколо обрання його керівництва та Уряду України?
– Не було б усе так складно, як воно є просто. Європейська партія прийняла з цього приводу заяву, в якій блокування роботи парламенту назвала засобом безконтрольного дерибану бюджету, завдяки тому, що старий уряд і надалі залишався б при владі. Проте очевидним є те, що програма «стабільності та покращення життя вже сьогодні» Партії Регіонів закінчилася повним фіаско. Цей факт грунтовно позначиться на підтримці цієї політичної cили в майбутньому. Новий уряд оцінюю загалом позитивно, це його шанс довести людям, що ми недаремно стояли на Майдані.
– Скажіть чесно, коаліційні викрутаси деяких соратників по блоку НУ-НС у ході спікеріади не применшили бажання «європейців» створити єдину партію?
– В ході останньої на часі виборчої кампанії я був одним із заступників керівника обласного виборчого штабу Блоку НУ-НС від Європейської партії. Від її імені підписав угоду про співпрацю партій, які увійшли до складу цього блоку на Волині. Серед іншого, угода дійсно передбачала створення умов та здійснення певних кроків задля об’єднання в єдину національно-демократичну партію. Хоча ми маємо своє бачення цього процесу. Об’єднання має будуватися навколо певних принципів, а не під когось, до того ж, це має відбуватися знизу, воно не повинне бути штучним. Це дійсно має бути об’єднання, а не приєднання, і я переконаний, що воно не може бути здійснене на основі партії Народний Союз «Наша Україна». Таке бачення – не чиїсь амбіції, ця позиція зафіксована в рішенні нашого партійного з’їзду.
– Під час останньої виборчої кампанії ви з Катеринчуком відкрили в Луцьку громадську приймальню. Вона працює?
– Про великі досягнення говорити ще рано, хоча реально ми вже встигли допомогти багатьом. У приймальні працюють досвідчені адвокати. Такі ж приймальні з часом ми плануємо відкрити в кожному районі. Хай не відразу, але допомогти наразі вдається практично всім, хто звертається. До речі, до нас приходять і прихильники інших політичних сил, які мають достатньо важелів впливу, але не обтяжують себе тим, щоб допомагати рядовим партійцям. І вони, знаючи мене особисто, приходять до нас. Тож запрошуємо всіх, хто відчуває в цьому потребу, до нашого луцького офісу на вулиці Ковельській, 1, де розташована громадська приймальня народного депутата України Миколи Катеринчука, що працює за соціальною програмою «Народний адвокат».
Розмовляв Олександр ПИРОЖИК
8 января 2008, 17:33
 |
 |
 |
| Другие материалы этого раздела: |
 |
|
|

|
|
|

|

|

|

|

|
|
|

|
|
|

|

|

|

|

|
|
|

|
|
|

|

|

|

|

|
|
|

|
|
|

|

|

|

|

|
|
|

|
|
|

|

|

|

|

|
|
|

|
|
|

|

|

|

|

|
|
|

|
|
|

|

|

|

|

|
|
|

|
|
|

|

|

|

|

|
|
|

|
|
|

|

|

|

|

|
|
|

|
|
|

|

|

|

|

|
|
|

|
|
|

|

|

|

|

|

|
|
|

|

|
|