|
Уроки приватизації: “Криворіжсталь” - два роки по тому
Чим далі ми віддаляємося від 24 жовтня 2005 року, тим більш чітко розуміємо, що ж відбулося того дня. Продаж під прицілом телекамер 93 процентного пакета акцій «Криворіжсталі» так і залишився єдиним прецедентом в історії української приватизації. Ні до, ні після цього нічого подібного ми не бачили, незважаючи на запевняння й обіцянки владних дам і чоловіків проводити вітчизняну приватизацію відкрито, привселюдно, із залученням максимального числа потенційних покупців.
Якось не вписувалися відкритість і прозорість процесів у вітчизняній економіці в загальний світогляд ні соціалістки Семенюк, ні премьєра-регіонала Януковича, ні його попередника нашоукраїнца Юрія Єханурова. Партії різні - дії однакові. У підсумку, за останні два роки жодної значимої приватизаційної події. А ті окремі, що були, запам'яталися кулуарною метушнею й скандалами в пресі. Це стосується й незрозумілого рішення щодо створення СП з добудови КГЗУОР в останній день каденції уряду Єханурова, і того ж продажу «Луганскьтепловоза» й, по суті, безкоштовній передачі «Дніпроенерго» Ахметову. Юридично, щоправда, не причепишся, але на душі такий осад, начебто доторкнувся до чогось гидкого.
Що цікаво, за ці 2 роки з вуст тих же Януковича й Семенюк на адресу нових власників «Криворіжсталі» ми слова доброго не почули. І якщо Янукович все ж час від часу відпускав роздратовані репліки убік іноземного інвестора, то глава Фонду держмайна з якоїсь статі поспішала записати собі в актив всі позитивні зміни в роботі меткомбінату, які не можна було не помітити.
Проте, нинішній рік по числу безглуздих «наїздів» на МСКР (а тепер уже - АМКР) не порівняти з роком попереднім, коли політики, піарщики й горе журналисти змагалися в тому, хто більший камінь кине в город Мітталу. Накидались - і заспокоїлися. Тим часом комбінат спокійно продовжував нарощувати виробництво, оновлював устаткування, робив поточні й капітальні ремонти, підвищував зарплату працівникам, надавав допомогу місту, сплачував усі податки, не ховаючи прибуток в офшори, як це робить більшість вітчизняних власників «заводів-газет-пароплавів». І тихо, без зайвого галасу інтегрувався у світову економіку на правах повноцінної складової транснаціональної корпорації.
На комбінат доволі часто приїжджають західні фахівці, дипломати, представники міжнародних організацій. Нещодавно «Арселормиттал Кривій Ріг» відвідали представників Європейського Банку Реконструкції й Розвитку (ЕБРР) і дипломатичних місій в Україні. Я поцікавився в гостей їхньою думкою щодо роботи «Арселор Миттал» у їхніх країнах.
Посол Казахстану в Україні Амангельды Жумабаев:
- Компанія «Миттал Стил» прийшла в Казахстан в 1996 році, коли в країні була дуже важка ситуація. Металургійний завод у Темиртау , по суті, лежав і компанія його підняла. Була впроваджена нова технологія, завод перейшов на випуск листового прокату. Сьогодні на «Арселормиттал Темиртау» випускають близько 4 млн. тонн сталі на рік. Спочатку у відносинах між компанією й трудовим колективом теж були важкі моменти. Адже кожен власник підприємства хоче меншими витратами заробляти більше. Але для того, щоб бути теперішнім партнером, треба вирішувати й соціальні питання. І компанія їх вирішує. За ці роки було багато зроблено як для виробництва, так і для людей. Так що зараз можна сказати, що казахський уряд у цілому задоволений роботою групи «Арселорміттал» у Казахстані. Ми знаємо, що група шукає вугільні активи, і керівництво Казахстану готове запропонувати їй одне з родовищ. Накопичений досвід роботи з нею дозволяє стверджувати, що це буде взаємовигідне співробітництво для всіх сторін.
Димитру Чережи, Торговельний радник Посольства Румунії в Україні:
- Коли в середині 90-х група «Міттал Стіл» зайшла в Румунію, металургійний завод у Галаці переживав не кращі часи, пов'язані з падінням виробництва, із застарілою технологією й устаткуванням. Група так само, як і тут, зштовхнулася із проблемою настороженого ставлення до неї з боку робітників, місцевого населення й низки великих промислових і бізнесів-груп. Плюс до цього - недосконале економічне й податкове законодавство, далека від ідеалу судова система. Але група змогла закріпитися як на самому підприємстві, так й у країні. Вона розвивала виробництво, підвищувала продуктивність праці на підприємстві, і після закінчення декількох років можна сказати, що її присутність у Румунії одержала заслужене визнання. Є, звичайно, певні проблеми у відносинах з тими ж бізнесами-групами, але це природний процес, і в цілому можна сказати, що ми задоволені тим, як поводиться і яке місце в економіці Румунії займає тепер уже група «Арселормиттал». Думаю, і в Україні менеджери групи знайдуть загальну мову з усіма.
Мер Кривого Рогу Юрій Любоненко в оцінках діяльності групи безпосередньо в місті був більше стриманий. Однак і він визнав, що в керівництва міста «дуже теплі й гарні взаємини з ВАТ «АМКР», діє договір про співробітництво між підприємством і міською радою, і він виконується на 100 відсотків». При цьому мер додав, що частка АМКР у надходженнях у міську скарбницю становить 45 відсотків.
Ну, а в планах керівництва меткомбінату - подальше збільшення виробництва сталі до 12 млн. тонн до 2011 року, перехід на виробництво плоского прокату, будівництво нової аглофабрики, відмова від мартенівського виробництва й перехід на технологію безперервного розливання сталі й багато інших важливих завдань. Генеральний директор меткомбінату Нарендра Чодері ще раз підтвердив, що група «Арселорміттал» прийшла в Україну всерйоз і надовго. Так що недругам Міттала доведеться із цим змиритися.
А нам, простим громадянам України, залишається тільки гадати чи насмілиться українська влада повторити подвиг дворічної давнини й провести ще кілька відкритих продажів підприємств? Або все піде тим же шляхом кулуарних домовленостей і підпільного дерибана держвласності, створюючи сприятливий ґрунт для майбутніх рейдерских атак?
Голова міської організації партії Європейська партія України в Кривому Розі
Сергій Висоцький
22 листопада 2007, 14:51
|
 |
|
| Інші матеріали цього розділу: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
