|
Міфи податкової реформи та проблеми податкової системи
Податкову системи країни необхідно реформувати, про це вже заявляє не тільки опозиція, але й коаліція, яка майже підготувала власний проект Податкового кодексу. Однак в уряду та опозиції принципово різні підходи до зміни податкової системи. Якщо Микола Катеринчук намагається вирішити проблеми в податковій системі, то Микола Азаров бореться з міфами.
Міф 1. Великий податковий тиск. Через державний бюджет перерозподіляється близько 30% ВВП, якщо врахувати бюджет Пенсійного фонду (його розмір в цьому році 97 млрд. грн..) та фондів соціального страхування, то через систему публічних фінансів перерозподіляється 42-43% ВВП. Такий рівень податкового навантаження на офіційну економіки є прийнятним для посткомуністичних країн.
Микола Азаров пропонує зменшити податковий тиск шляхом зменшення податків на корпоративний сектор економіки – тобто податку на прибуток підприємств та ПДВ. Зменшення податків та зборів на фонд оплати праці на планується. Паралельно Микола Азаров закликає, це пряма цитата, перенести основний тягар в оподаткуванні з оподаткування юридичних осіб на оподаткування фізичних осіб. Тобто великий бізнес буде сплачувати менші податки за рахунок збільшення або збереження податкового тиску на працівників.
Микола Катеринчук вважає, що проблема в іншому – в нерівномірному розподілі податкового тиску в різних секторах економіки. Галузі з високим рівнем доданої вартості, тобто галузі, що орієнтовані на кінцеве споживання, мають завеликий податковий тиск. Галузі добувної промисловості, що працюють на експорт, практично не сплачують податків.
Вихід із ситуації:
а) зниження податкового тягаря на фонд оплати праці шляхом введення єдиного соціального збору (він буде адмініструвати ся пенсійним фондом і його ставка буде змінюватись щорічно і встановлюватись законом про державний бюджет).
б) Зниження податкового тягаря на бізнес, що працює на кінцевого споживача через зниження ПДВ та податку на прибуток
в) повернення державі природної ренти. Корисні копалини є власністю народу, отже прибутки від видобування корисних копалин має отримувати народ через стягнення в дохід держави природної ренти. Тобто власники добуваючих компаній (газ, нафта, залізна руда і таке інше) мають сплачувати рентні платежі, які встановлюються відповідно до цін на природні ресурси на світових біржах та держава має вилучати у них надприбутки через обмеження рентабельності, наприклад у 20%. Крім того введення ПДВ односторонньої дії позбавить державу від необхідності повертати ПДВ експортерам сировини.
Міф 2. Правильно побудована податкова служба. Микола Азаров, як перший керівник та ідеолог побудови діючої державної податкової адміністрації вважає, що в Україні є підстави для реформування податкової системи, але немає підстав для реформування податкової служби.
Микола Азаров в проекті Податкового кодексу не передбачає змінювати технологію сплати податків, об’єм прав та обов’язків платників податків та податківців, правила проведення податкових перевірок, процедуру притягнення до відповідальності. Микола Азаров намагається зберегти чинну редакцію закону «Про державну податкову службу» та закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків».
Микола Катеринчук вважає, що кардинальних реформ потребує перш за все податкова служба. Необхідно скасувати закон Про порядок погашення… і унормувати відносини між платниками податків та державою саме в Податкову кодексі. Необхідно паралельно з Податковим кодексом прийняти нову редакцію закону Про податкову службу.
В Податковому кодексі необхідно запровадити чітку та зрозумілу процедуру проведення перевірок – позапланові перевірки тільки за рішенням суду, чітку процедуру притягнення до відповідальності – тільки через рішення суду, чіткий перелік правопорушень в податковій сфері та розмір штрафів. Все це необхідно забезпечити чітким механізмом сплати податків із зрозумілими правами та обов’язками платників податків та податківців і дієвою процедурою притягнення податківців до відповідальності.
Міф 3. Інноваційно-інвестиційна модель економіки. Уряд вважає, що надання пільг зі сплати ПДВ та податку на прибуток підприємств, реанімація вільних економічних зон та технопарків призведе до збільшення інвестиційної активності підприємств.
Микола Азаров в урядовому проекті Податкового кодексу планує реанімувати систему пільг для великого бізнесу, що існували до 2005 року. Зокрема планується надавати пільги: вільним економічним зонам, технологічним паркам, підприємствам, що запроваджують енергозберігаючі технології, підприємствам хімічної галузі, підприємствам, що ввозять технологічне обладнання і так далі. Єдина вимога – всі пільги будуть надаватися на підставі рішень уряду.
Введення цієї системи дасть можливість отримувати надприбутки бізнесу, наближеному до влади, а державний бюджет недоотримає мільярди гривен. В подальшому це призведе до руйнації ринкового середовища – проурядові підприємства завдяки пільгам отримують додаткові конкурентні переваги і, як наслідок, поступово знищать середній бізнес, який не буде мати доступу до пільг. Все це вже зараз видно на прикладі ситуації з м’ясом – відновлення пільг з імпорту м’яса деяким підприємствам з Донбасу призвело до падіння цін на м’ясну сировину та загрозу банкрутства тисяч селян-виробників м’яса.
Микола Катеринчук пропонує відмовитись від податкових пільг як засобу стимулювання інвестицій та інновацій і, в якості альтернативи, реформувати систему амортизації. Ставки амортизації необхідно кардинально підвищити – в два-пять разів. Це призведе до того, що всі без винятків підприємства, а не тільки обрані урядом, отримають стимул до модернізації основних фондів. Паралельне запровадження залікового податку на основні фонди (як аналогу податку на нерухомість для фізичних осіб) призведе до того, що податкова політика держави буде стимулювати підприємства збільшувати інвестиції та підвищувати рентабельність виробництва: ті, хто інвестує і не має збитків будуть сплачувати менші податки.
Міф 4. Вичерпаність спрощеної системи оподаткування
Уряд вважає, що спрощена система оподаткування та фіксований сільськогосподарський податок «відпрацювали своє» і мають бути скасовані.
Микола Азаров, у відповідності до Концепції податкової реформи затвердженої урядом, намагався до 2009 року скасувати і спрощену систему оподаткування і єдиний сільгоспподаток. Однак, у передчутті дочасних виборів, уряд вирішив тимчасово відмовитись від своїх планів.
У проекті Податкового кодексу зберігаються ці податкові режими, однак вони обмежені цілим переліком заборон. Наприклад, на спрощену систему оподаткування забороняється переходити 20 категоріям бізнесменів починаючи від аудиторів і закінчуючи особами без громадянства. Крім того, норми указу Леоніда Кучми від 1998 року не буде адаптовано до сучасних вимог. Дев’ять років тому Леонід Кучма намагався підтримати середній бізнес. Тобто бізнес з річним оборотами до 300 тис грн. Зараз, враховуючи інфляцію, це вже не середній і навіть не малий, а дрібний бізнес. Микола Азаров по суті намагається перевести середній бізнес на загальну систему оподаткування, залишаючи спрощену систему тільки для дрібного бізнесу.
Микола Катеринчук вважає, що спрощену систему необхідно не тільки зберегти, але й привести до вимог сучасності. Поряд з деяким збільшення ставок оподаткування необхідно значно збільшити вимоги до оборотів. Підприємство з оборотом до 1 млн. грн.. на рік повинно мати можливість перебувати на спрощеній системі оподаткування. Аналогічні зауваження і щодо єдиного сільгоспподатку. Микала Азаров намагається фактично його ліквідувати – запровадивши з наступного року ПДВ для селян. Микола Катеринчук вважає, що ПДВ мають платить тільки великі сільськогосподарські холдинги. Фермери, середні сільськогосподарські підприємства мають сплачувати виключно єдиний сільгоспподаток.
Міф 5. Необхідність ПДВ для України. Уряд вважає, що замінити ПДВ на інший податок принципова неможливо.
Микола Азаров в проекті Податкового кодексу повністю зберігає діючу ідеологію ПДВ – наявність податкового кредиту та податкових накладних, зберігається перша подія і відшкодування.
Усвідомлюючи корупційність та неефективність такого податку Микола Азаров розставив в проекті кодексу кілька десятків нових «пасток» для платників ПДВ – обов’язкова електрона звітність разом з первинними документами, заборона на відшкодування ПДВ деким категоріям підприємств, зокрема новоствореним та тим, які працюють тільки на внутрішній ринок, спроби скасувати банківську таємницю для платників ПДВ і так далі. Загалом Микола Азаров замість того, щоб боротися з хворобою, бореться з її симптомами ще більше заганяючи економіку в тінь.
Микола Катеринчук вважає, що ПДВ необхідно докорінно реформувати запровадивши податок на додану вартість односторонньої дії. За цим проектом ПДВ нараховується та сплачується тільки при операціях між платниками ПДВ та неплатниками ПДВ, тобто при кінцевому споживанні. Такий підхід дає можливість зберегти всі позитиви податку – його непрямий характер, нейтральність для економіки та орієнтованість на оподаткування кінцевого споживача. Такий підхід, разом із зменшенням ставки податку, є позитивним для кінцевого споживача – товари та послуги подешевшають на 1-5% -- і є вкрай сприятливими для підприємств-платників податку. Ліквідується податковий кредит та відшкодування ПДВ, тобто ліквідовується суть корупції довкола ПДВ. Оновлений ПДВ має кілька потенційних «візьких» місць – зокрема можливість ухилення від оподаткування при операціях з неплатниками податку та можливість фіктивної реєстрації платників. Однак з цими загрозами можливо ефективно боротись, зокрема через реєстратори розрахункових операцій.
Міф 6. Непопулярність податку на нерухомість. Уряд, через складнощі в адмініструванні та побоюючись негативного соціального ефекту відкладає введення податку на нерухомість.
Микола Азаров тимчасово відмовився від введення податку на нерухомість для фізичних осіб через неможливість сплачувати цей податок бідними верствами населення.
Микола Катеринчук вважає, що соціально незахищенні верстви населення і так не будуть сплачувати податок на нерухомість – вони будуть користуватися відповідною пільгою. Натомість введення цього податку зачепить тільки заможних громадян – власників великих квартир або будинків, а також власників кількох квартир або будинків.
Ці особи мають стабільні джерела високих доходів і, як правило, здають власну нерухомість в оренду з метою отримання додаткових доходів. Однак податок на нерухомість потрібен не тільки як податок для багатих, його основна мета інша – забезпечити фінансову основу органам місцевого самоврядування. Податок на нерухомість це місцевий податок. Він повністю буде залишатися в місцевих бюджетах і направлятись на розвиток інфраструктури – дороги, комунальних сектор і так далі. Введення цього податку надасть можливість гарантувати органам місцевого самоврядування фінансову незалежність від центральної влади.
Міф 7. Наближення податкового та бухгалтерського обліку.
Українські бухгалтери змушені майже всі операції обліковувати двічі – для цілей податкового та бухгалтерського обліку.
На іноземних підприємствах всі операції обліковуються тричі – у відповідності до українських та міжнародних правил бухгалтерського обліку та у відповідності до правил податкового законодавства.
Більша частина дрібних та середніх підприємств вже відмовилась від бухгалтерського обліку – вони користуються тільки податковим. Бухгалтерський облік необхідний для того щоб інвестори ознайомились з ситуацією на підприємстві, отже він, як правило, ведеться тільки на публічних підприємствах, наприклад АТ.
Микола Азаров пропонує «обухгалтерити» податковій облік – ввести в нього велику частину операцій з правил бухгалтерського обліку. Однак різниця і між двома обліками все рівно залишиться. Бухгалтери і надалі будуть змушені двічі обліковувати всі операції (втім треба зазначити що зараз всі ці операції робить комп’ютерна програма – бухгалтери заносять в програму первинну інформацію і вона автоматично її перероблює у відповідності до вимог бухгалтерського та податкового обліку), просто різниця між двома типами обліку зменшиться. Крім того залишиться різниця між українським та міжнародними правилами обліку.
Микола Катеринчук вважає, що головна проблема не в наближення бухгалтерського та податкового обліку, а в гармонізації ПДВ та податку на прибуток підприємств. Необхідно і там і там відмовитись від «першої події» -- податкові зобов’язання виникають або після отримання продавцем коштів або після поставки товарів – і перейти на «касовий метод» (податкові зобов’язання виникають після отримання коштів). /як варіант оподаткування по факту поставки, але це більш радянський підхід/
Ігор Лавриненко, координатор проектів щодо податкової реформи
11 червня 2007, 10:12
|
 |
|
| Інші матеріали цього розділу: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 
